А ви знали, що Черкаський критий ринок був унікальним експериментом

У центрі Черкас є будівля, яку місто знає на дотик. Вона пахне м’ясом, сиром і ринковим галасом, але водночас — це справжня архітектурна сенсація, яку свого часу обговорювали далеко за межами області. Це критий ринок і одна з найсміливіших споруд радянського модернізму, яку Черкаси отримали першими в Союзі.  Сьогодні ця унікальна споруда ніби схована. Вона затиснута між сучасними новобудовами, стихійними прилавками й новим торговельним центром, який майже перекрив її фасад. Але варто лише зупинитися й уважно подивитися — і перед вами відкриється історія про сміливість, інженерну фантазію та дивний парадокс. Адже, Черкаси мають архітектурну перлину, але досі не надали їй справжнього статусу. ## Як усе починалось Початок 1970-х. Черкаси активно забудовуються, місто росте, і в цей час тут вирішують зробити ринок, який буде не схожий на жоден інший. 5 листопада 1971 року критий ринок вводять в експлуатацію. Відкриття приурочують до традиційної дати — річниці революції. Так Черкаси отримали перший у Радянському Союзі ринок циліндричної форми.  Головною ідейною натхненницею проєкту була Наталія Чмутіна — легендарна архітекторка, відома за будівлею Верховної Ради України, а також київськими готелями «Дніпро» та «Либідь». Разом із нею працювала Алла Аніщенко. Вона наполягала на тому, що коло — найкраща функціональна форма для ринку. Інженерну частину забезпечували Л. Г. Дмітрієв та Г. Б. Гільман. Проєкт розроблявся київським інститутом «КиївЗНДІЕП» у співпраці з «Черкаським облпроектом». Після успіху черкаського проєкту круглі криті ринки почали з’являтися в різних містах Союзу. ## Стеля, яка виглядає як "вулик" Якщо зовні будівля здається просто круглою, то всередині вона справляє зовсім інше враження. Найвідоміша деталь — стеля, яку часто порівнюють із бджолиними сотами. Це один із найсміливіших інженерних експериментів свого часу.  Дах зробили вантовим, тобто висячим. Основу конструкції складає система металевих тросів і сітки, а ніші заповнені трикутними залізобетонними плитами. Кожна з них важить приблизно пів тонни. Разом вони формують характерний візерунок, який нагадує бджолині стільники. Діаметр цієї конструкції — 52 метри, і вона тримається на зовнішніх опірних стінах та спеціальному центральному кріпленні. У результаті всередині отримали величезний відкритий простір без зайвих опор. Кругла форма дала більше корисної площі за менші гроші.  Окрім економії, ринок отримав ще одну важливу перевагу: рівномірне освітлення і вентиляцію. Для м’ясо-молочної продукції це було принципово — особливо в ті часи, коли холодильне обладнання не завжди відповідало сучасним стандартам. Попри десятиліття, ринок залишається важливим для міста ще й як гастрономічне місце. Черкасці кажуть, що саме тут можна знайти доступне м’ясо і незвичні продукти, які не завжди є в супермаркетах. ## Що очікує на унікальну споруду Нині споруда має стан, який фахівці називають коротко і чесно — «втомлений». На фасаді подекуди обсипаються бетонні елементи. Вікна потребують заміни. А головне — історичний вигляд значно спотворений, бо впритул звели новий триповерховий торговельний центр, який майже повністю перекрив ринок з боку вулиці. Адміністрація запевняє, що зносити будівлю не планують. Говорять про косметичні ремонти, заміну вікон та утеплення. Але є проблема, яка набагато серйозніша. Черкаський критий ринок — унікальний для України й для своєї епохи. Він був першим у Союзі. Він став прототипом для інших. Він має унікальне вантове покриття та інженерну конструкцію, яку навіть сьогодні не повторюють у масовому будівництві.  Попри унікальність, споруда досі не має офіційного статусу пам’ятки архітектури, що охороняється державою. Це означає, що вона юридично вразлива. Місто має споруду, яка була інженерним проривом, але досі не отримала належної поваги й захисту. Її можна змінювати, обкладати прибудовами, «осучаснювати» без обов’язкових вимог, які діють для пам’яток. Сьогодні він живе звичайним міським життям, але за його стінами ховається історія, яка могла б стати гордістю Черкас на рівні з найвідомішими символами міста. І питання тепер лише одне: чи згадають про цю цінність вчасно — поки вона ще не стала лише спогадом.