«Треба жити»: Черкаси долучилися до диктанту національної єдності (ВІДЕО)

Черкаси долучилися до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Традиційно його проводять до Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня. Текст мав символічну назву — «Треба жити*»*. Диктант писали зокрема в Черкаському технологічному університеті. **ТЕТЯНА ПАРНАЧОВА, ГОЛОВА СТУДЕНТСЬКОЇ РАДИ ЧДТУ**  *Мені здається, що такі заходи є дуже важливими особливо в наш час, особливо коли йде війна, щоб ми підтримували таку потужність нашого народу, щоб ніхто не забував що таке українська мова, особливо зараз.*  Для викладачів університету участь у загальнонаціональній ініціативі  —  вже багаторічна традиція. Цього разу радіодиктант писали в укритті.  **ОЛЕНА ПЧЕЛІНЦЕВА, ЗАВІДУВАЧКА КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА** *Раніше ми сідали в великому залі разом, нас було дуже багато і це завжди свято, зараз це також свято, ми пишемо по підрозділах і все одно, попри те, що ми змушені в інших умовах зараз це робити, це ніскільки не зменшує значущості, ніскільки не зменшує сили і важливості цього заходу.* [[embed:https://www.youtube.com/embed/GQUhrc1EXPY?si=whznNCa776BZPs0U]] Валентин Лазуренко, проректор з гуманітарно-виховних питань пригадує: у школі завжди писав диктанти на хорошу оцінку. Нині також бере участь в акції із задоволенням. **ВАЛЕНТИН ЛАЗУРЕНКО, ПРОРЕКТОР З ГУМАНІТАРНО-ВИХОВНИХ ПИТАНЬ ЧДТУ** *Проведення диктанту національної єдності, який щорічно проходить у нашій державі — це не перевірка правопису, граматики, це перевірка нашого суспільства на нашу національну зрілість.*  Авторкою тексту цього року стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а начитувала диктант акторка Наталія Сумська. По завершенню написання емоцій в учасників додалося. Олена Пчелінцева зізнається: дещо піде звіряти зі словником. **ОЛЕНА ПЧЕЛІНЦЕВА, ЗАВІДУВАЧКА КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА** *Що мені сподобалось, тут були складні слова наприклад між’яр’я з подвійним апострофом або прислівники типу в півсили. І, звісно, такі слова, які, на жаль, я не змогла розібрати в кінці одного з речень, які є на моє чуття діалектизмами.* **ВАЛЕНТИН ЛАЗУРЕНКО, ПРОРЕКТОР З ГУМАНІТАРНО-ВИХОВНИХ ПИТАНЬ, ДОКТОР ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР** *Надзвичайно цікавий текст, надзвичайно глибокий , змістовний, патріотичний і знаєте він на часі, він і глибокий, він духовний і водночас відображає реалізм сьогоднішньої нашої боротьби з російським агресором і кінцівка диктанту вона ну взагалі: "росіяни хочуть, щоб ми стали схожими на них, скніли у вічній гризоті, а ми будемо жити цікаво всупереч історії, і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою".*