Черкаська психологиня: приходять діти з намаганням контролювати свої кілограми і калорії

Початок жовтня у мене почався з підлітків, тотальним схудненням і наближенням до анорексії. Це не одна і не дві дівчинки, за два тижні їх було чимало. Ранні підлітки Дівчатка 11, 12 років і старші. Здивовані? Якщо чесно, я теж. Я поки не розумію до кінця, що з цим робити, але промацую і протоптую і цю доріжку. Це тривожить і батьків, і мене також. Бо, дуже ранній вік, але вже достатньо дорослий, щоб годувати з ложки. Їх не змусиш і, на жаль, майже неможливо переконати, що це небезпечно для здоровʼя. Бо це підлітки Їм здається, що вони всесильні, всемудрі і безсмертні. Тотальне схуднення у них по рекомендаціям у тік-тоці: рахування калорій, створення дефіциту калорій і фізичні навантаження. Загальні рекомендації для дорослих наслідують дванадцятирічні підлітки. Деякі з них заходять в жорсткі ритуали з постійними зарядками і дуже безкалорійною їжею. Минулого року у мене на консультації була дівчина вагою 28 кг, при зрості 172. Коли її мама телефонувала і просила їх прийняти, я відмовлялася. Ну, чим я їй допоможу? Потрібно медичне втручання. Але проблема в тому, що незрозуміло яке саме. Їх ніхто нікуди не брав. Реабілітаційні центри по роботі з анорексією беруть людей з вагою від 30 кг. Їм не вистачало двох. Мама була у відчаї. Я погодилася. Ми поговорили з дівчиною і я зрозуміла, що є дуже тонкий, майже невловимий момент, коли ти контролюєш своє харчування і вагу, і коли організм вже відмовляється їжу приймати. Ніби вмикається кнопка на самознищення. І вони вже й хочуть себе змусити їсти, а організм не дає. І далі запускається процес, котрим людина вже не керує. Ми домовилися, що вона буде їсти дитячі пюре маленькими ложечками, як дитина. Більше вона не могла нічого. Я так розумію, що наша розмова дала результат і поштовх для тіла, тому що мама зателефонувала за три тижні по тому, що вони добрали до 30 кг і їх взяли в реабілітаційний центр. Я забула за цей випадок в своїй практиці, а тепер згадала. Приходять діти з намаганням контролювати свої кілограми і калорії. Можливо це єдине, що вони можуть контролювати в цьому світі, де все руйнується? Можливо, це їхні страхи і можливість вижити. Я зараз торую цей шлях в розумінні проблеми. В любому випадку, з дітьми завжди треба говорити. Не ігноруйте це.